25 серпня виповнюється 77 років з дня визволення Охтирщини від німецьких загарбників.
Це дата, з якою пов’язане трагічне минуле жителів громади в роки Другої світової війни. Це також день, який приніс радість - звільнення від окупації.
З війною життя мешканців Охтирщини змінилося… У вересневі дні 41-го в Охтирці сформували 295 та 81 стрілецькі дивізії, 34 мотострілецьку бригаду. Деякі промислові підприємства з перших днів війни перейшли на випуск продукції для фронту. Труболиварний завод освоїв виробництво корпусів мін та снарядів. Швейна фабрика почала шити військове обмундирування. Були обладнані 6 госпіталів, з працівників лікарні сформований медсанбат.
Близько 2 років господарювали гітлерівці на Охтирщині. Бойові дії в серпні 1943 року на Охтирському напрямку стали частиною грандіозної епопеї, яка увійшла в історію під назвою Курська битва. Бої за Охтирку мали особливе значення. Саме через Охтирку гітлерівці прагнули вийти на Богодухів і на Харків. 25 серпня 1943 року місто було звільнено, 27 серпня наші війська досягли лінії Комиші – Грунь – Куземин і того ж дня вийшли за межі району.
Але найбільшою радістю для охтирчан була звістки про Перемогу. Дізналися про неї вони вночі 9 травня з повідомлення ТАРС, а ранком на стадіоні відбувся багатолюдний мітинг. То було дійсно свято зі сльозами на очах, адже за роки війни Охтирський район втратив понад 17 тисяч своїх жителів.
З війни додому не повернулись 11532 воїна-земляка. У боях з фашистами загинули 78 партизан і підпільників, 179 – розстріляли й повісили вороги. Жертвами війни стали 5281 мирний житель. На примусові роботи до Німеччини були вивезені 2807 земляків. Ці цифри навіки болем і сумом будуть віддаватися в серцях сучасників і нащадків, адже за ними стоять життя захисників та долі цілих родин.
Ми пам’ятаємо всіх героїв, чия самовіддана боротьба, тяжка праця і героїзм допомогли звільнити Охтирщину від загарбників.
Пам’ятаємо наше минуле і разом думаємо про майбутнє!



