Шановні односельці!
Завтра, 23 листопада, по всій Україні, в кожному її куточку і в десятках країн світу ми схилимо голови в пам’ять перед мільйонами жертв Голодоморів. Перед малими дітьми, ангельське життя яких було перервано і позбавлено майбутнього. Перед мамами, які робили все можливе для того, щоб захистити свої родини, своїх дітей, і не змогли цього зробити.
Перед людьми старшого віку, які є носіями української мудрості, духу, пам’яті і моралі. Перед сповненими сил і надій хліборобами, які вирощували хліб і здатні були прогодувати декілька україн і були пограбовані.
Перед розстріляним Відродженням: українськими митцями, письменниками, поетами, вченими, більшість яких була знищена голодом 32-33-го років.
Пом’янемо усіх: наших дідів і прадідів, відомих нам членів наших родин, бо в Україні майже немає родини, яка би не постраждала від Голодомору, і невідомих нам наших невинно убієнних братів і сестер, що упокоїлись в українській землі.
Ми й досі чуємо їхні голоси, стогони і молитви, які линуть з минулого.
Ми обіцяємо вам, що ніколи не забудемо!
З повагою,
Чернеччинський сільський голова Роман БУБЛИК