ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ЗРОСТАТИ У РОДИНІ: ОСНОВНІ ФОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ

ДОДАТКОВО

Сім’я для дитини є запорукою стійкості, опори та всебічного розвитку. Однак не всі діти в Україні виховуються рідними батьками через різні обставини: втрата батька й матері, кризові умови, складні життєві ситуації.

Більшість з них влаштовані у сімейні форми виховання, такі як: опіка/піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу. Водночас існує також усиновлення.

Усі зазначені форми забезпечують право дітей на зростання в середовищі, максимально наближеному до родинного. Але кожна з форм має свої особливості і залежить від багатьох факторів. Першочергово рішення стосовно влаштування дитини повинне прийматися з урахуванням її найкращих інтересів, бажання і можливостей потенційних батьків або опікунів, а також правових аспектів. Отже, яка форма є більш пріоритетною як для дорослих, які бажають взяти дитину, так і для дітей?

Основні форми влаштування дітей та їхні ключові відмінності:

Усиновленняпередбачає прийняття дитини в сім’ю на правах рідної на підставі рішення суду. Усиновлення - це сім’я для дитини назавжди. Усиновлювачі набувають повних батьківських прав та обов’язків щодо дитини, як у випадку з біологічними дітьми.
У сімейних формах виховання(опіка/піклування, дитячий будинок сімейного типу, прийомна сім’я) прийомні батьки/батьки-вихователі/опікуни стають законними представниками дитини до повноліття або, за умови продовження навчання в професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, до 23 років чи до закінчення відповідних навчальних закладів.

Діти, влаштовані в сімейні форми виховання, зберігають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, і можуть бути усиновлені.

У прийомній сім’ї може проживати від 1 до 4 дітей, у дитячому будинку сімейного типу - від 5 до 10 дітей. Опікуном/піклувальником можна стати й для однієї дитини (переважно її оформлюють родичі).

Окрім цього, різниця полягає також у виплатах. Зокрема, сім’ї опікунів/піклувальників, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу отримують щомісячні виплати від держави. Натомість при усиновленні передбачена лише разова допомога в такому ж розмірі, як і при народженні дитини.

Кожна форма має свої переваги і може бути найкращим варіантом залежно від конкретних обставин. Основна мета — забезпечити дитині право зростати в родині та мати надійних дорослих поруч, стабільне, безпечне і любляче середовище для розвитку.

Порядок влаштування дітей до сімейних форм виховання регулюється наступними документами:

- Законом України від 24.01.1995 № 24-95-ВР «Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»;

- Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»;

- Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»;

- Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу».

- Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю».

Для отримання додаткової інформації, звертайтеся до відділу «Служба у справах дітей Чернеччинської сільської ради (каб № 15, вул. Київська, 1, м. Охтирка).