МУЖНІСТЬ КРІЗЬ РОКИ: ІСТОРІЯ ЛІКВІДАТОРА ПЕТРА ШАПОВАЛОВА

ДОДАТКОВО

26 квітня 2026 року минає 40 років з дня найбільшої в історії людства техногенної катастрофи - аварії на ЧАЕС.

Чорнобиль - це не лише трагедія минулого, а й жива рана сьогодення. Наш обов’язок - пам’ятати про героїв, які врятували Україну та світ, і підтримувати їх гідно сьогодні.

Тож напередодні 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, ми продовжуємо цикл публікацій про жителів Чернеччинської територіальної громади – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Наш земляк, мешканець села Бугрувате, Шаповалов Петро Павлович народився 15.06.1958 року в с. Пархомівка Харківської області Краснокутського району. Після закінчення школи вступив до ПТУ, де отримав спеціальність тракториста. Його трудовий шлях був насиченим: працював в колгоспі «Зоря комунізму» трактористом. В 1981 році одружився та переїхав жити в с. Бугрувате де продовжив свій трудовий шлях механізатора, але вже в колгоспі ім. Постишева.

Gemini Generated Image qxnj9wqxnj9wqxnj

З перших чисел березня аж по 8 травня 1987 року Петро Павлович брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У надскладних умовах зони відчуження він виконував відповідальні завдання, виявляючи стійкість та професіоналізм. Брав участь у дезактивації території, працював різноробочим, на хімічному дозиметрі АБК. На протязі 25 днів вимірював радіацію одягу, взуття людей котрі поверталися з зони уражень (з виконання робіт на станції). Довелося 4 рази підійматися на дах 3-го реактора. Його самовіддана праця була відзначена почесною відзнакою безпосередньо на місці подій у 1987 році.

Важка та небезпечна робота в зоні радіаційного забруднення безпосередньо відбилася на житті Петра Павловича, адже заплатив він найдорожчим - власним здоров'ям.

Сьогодні Петро Павлович - пенсіонер, ліквідатор 2 категорії. Попри підірване здоров’я, зберігає активну життєву позицію, веде невелике підсобне господарство, обробляє присадибну ділянку, вирощує курей та качок. А ще Петро Павлович дуже полюбляє рибалку. Ставок це його стихія, де відпочиває душею.