Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. Такий день було засновано для належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства та відродження національної пам’яті. Також згадана дата має привернути увагу до трагічних подій в Україні, що сталися через насильницьке впровадження комуністичної ідеології

Після широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. Скільки було жертв політичних репресій в Україні? Точно визначити цю цифру, на жаль, неможливо. На думку деяких дослідників, за період з 20-х до 80-х років ХХ століття в Україні заарештували більше мільйона осіб. Багатьох із них – розстріляли. Тому, кому пощастило вижити, довелося пройти заслання, тюрми, каторги. Декого примусово відправляли на лікування до психіатричних лікарень.

Терору і репресій зазнали майже всі категорії населення в Україні: письменники, науковці, військові, священники і навіть прості селяни.

Чи не найболіснішою сторінкою в історії українського народу були масові репресії сталінського режиму в 30-х роках. До прикладу, у нашій країні лише в 1937-1938 роках засудили трохи менше, ніж 200 тисяч осіб. Стратили – 122 тисячі людей.

Не один десяток років радянська влада приховувала ці злочини. Аби неможливо було знайти тіла померлих, на місцях їхніх поховань землю розрівнювали бульдозерами, а потім висаджували там дерева; територію могли навіть заливати бетоном.

Один із яскравих символів репресійної доби – Биківнянський ліс на Київщині. Там розташоване величезне місце поховання жертв масових політичних репресій. НКВС на цьому місці облаштувала захоронення розстріляних та закатованих у 30-40-х роках минулого століття. Трагедія у Биківні стоїть на одному щаблі із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр.

Репресивних заходів не оминули науковці Іванівської ДСС. Жертвами репресій стали науковці :Б. М. Лебединський, І. І. Шапошников, І. С. Миронівський, А. М, Корнієнко та інші. Вчені були заарештовані за не обгрунтованими звинуваченнями в антирадянській діяльності. Іван Степанович Миронівський був засуджений до розстрілу і похований в Биківнянському лісі.

До роковин Дня пам’яті жертв політичних репресій в бібліотеках КЗ "Публічна бібліотека Чернеччинської сільської ради" організовані тематичні виставки "Слово пам’яті в ім’я правди". У Сонячненській бібліотеці-філії демонструється інформ-досьє "Великий терор: замовчувані факти".

 

21 1  21 2

 

 

42744, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Чернеччина, вул. Заводська, 2        тел.: +380 5446 95-4-23          Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Президент України

Уряд

Верховна Рада України

Сумська обласна рада

Сумська ОДА

Охтирська РДА

Асоціація міст України

Асоціація ОТГ